Як прикраси ювеліра, з якого насміхались, здобули феноменальну популярність: дивовижні фото

Як прикраси ювеліра, з якого насміхались, здобули феноменальну популярність: дивовижні фото

Перш за все, Лалік прославився як ювелір-революціонер. Поряд з дорогоцінними металами та камінням він почав використовувати слонову кістку, панцир черепах, роги. Для чого він це робив? Відповідь у другому нововведенні – сюжети.

Лейтмотив творчості Лаліка – це три F, які розшифровуються як femme (жінка), flora, fauna. За допомогою незвичних для ювелірної справи матеріалів він міг передати фактуру рослин, зобразити тварин. Також експериментував з емаллю, бурштином, напівдорогоцінними камінцями, "неправильними формами".

Прикраса Рене Лаліка


Прикраса Рене Лаліка

Так, брошки перетворились на бабок, аксесуари для волосся – на розкішні квіти, кулони запульсували жіночими образами та цілими пейзажами.


Прикраса Рене Лаліка


Прикраса Рене Лаліка

Вже у 20 років Лалік був дизайнером у кількох відомих ювелірних будинках – Jacta, Aucoc, Gariod, Hamelin, Destape, Cartier, Boucheron.


Прикраса Рене Лаліка


Прикраса Рене Лаліка

Та його не влаштовувало дві речі. Перша – працювати треба було за класичною технікою, раз по разу гальмуючи живу уяву (але він мав приватні замовлення, де міг собі дозволити і ластівку зробити, і лебедя, і тигра). Друга – коли фірми використовували його ескізи, то не вказували авторства Лаліка. Тож, назбиравши грошей, у 25 років митець відкрив власний бізнес.


Прикраса Рене Лаліка


Прикраса Рене Лаліка

Перша велика виставка, в якій Лалік взяв участь – Паризький салон дю Шан-де-Марс 1989 року. Критики вщент розносили його прикраси, мовляв, який несмак, аби жінка одягла на себе прикрасу у вигляді змії або скарабея. А от серед самих жінок з’явилось чимало поціновувачок творчості молодого ювеліра. Серед них була і акторка Сара Бернар, яка на довгі роки стала музою та покровителькою Лаліка. Нею захоплювались, її наслідували, відтак і попит на шедеври митця теж зростав.


Сара Бернар


Ескізи для сценічних образів Сари Бернар

Та критики продовжували бути скептичними до Лаліка. Говорили, що його прикраси можуть бути елементом сценічного образу, але непридатні до життя поза ним. Продовжували обурюватись аксесуарам з оголеними жіночими силуетами – це було просто непристойно. Та коли Лаліка масово почали наслідувати інші ювеліри, хвиля критики змовкла.

У прикрасах Лаліка народжувалась краса, яка постійно вислизає від нашого ока в реальності – мох, коріння, гілки, ялинкові "лапи", чортополох. Асоціації з цими образами наче й не дуже яскраві, але в уяві та руках митця набували якогось сенсу, ставали магнетичними. Лалік виконував віртуозну роботу, коли в одній прикрасі розгортав цілий пейзаж. Кожен елемент – чіткий, об’ємний і такий, що має художню цінність.

Окрім того, що вплинув на ювелірну справу, великий майстер також розворушив модну індустрію. Прикраси Лаліка вимагали відкритої шиї, плечей, декольте. Наприкінці 19 століття такі вольності були не на часі. Та завдяки талановитому ювеліру зміни стали можливими. Хай і не у буденному житті і не для всіх, та у вищих колах і на світських заходах – так.

Серед прихильниць і прихильників робіт Рене Лаліка були, окрім загаданої Сари Бернар, британський магнат-мільйонер Галуст Саркис Гюльбенкян і російська імператриця Олександра Федорівна.

Попри те, що Лалік був ну дуже популярним ювеліром свого часу, на певному етапі свого життя паралельно із виготовленням прикрас він зацікавився властивостями скла і почав проводити з матеріалом різні експерименти. Тривалий час це було лише хобі. Згодом майстер таки закинув ювелірну справу і став склодувом. Та й у цьому напрямку його роботи не менш розкішні, ніж прикраси. Як Лаліку наново вдалося підкорити світ, але вже флаконами для парфумів– читайте у матеріалі 24 каналу.

Другие новости культуры