Експерт: Тимошенко і Пінчука поєднує прагнення до влади

Експерт: Тимошенко і Пінчука поєднує прагнення до влади

Лідер «Батьківщини», екс-прем’єр Юлія Тимошенко цього року щонайменше двічі зустрічалася з олігархом Віктором Пінчуком. Як переконує в тижневику «Країна» колишній парламентарій Тарас Чорновіл, Тимошенко і Пінчука поєднує прагнення до влади. Але роз’єднує значно більше. Пінчук не просто зять Леоніда Кучми, а і його затятий захисник.

Мстиво ставиться до людей, які критикували тестя. А Тимошенко на початку 2000-х постійно протиставляла себе тодішньому президентові. Пінчук такого не забуває. Так само Тимошенко добре пам’ятає, що вперше потрапила в тюрму при Кучмі, а телеканали його зятя жорстко били по ній.

Зараз вона може пообіцяти лояльність до українського бізнесу Пінчука. Після перемоги на виборах – домовитися з Путіним про зняття санкцій та обмежень щодо його продукції. А він збільшить присутність Тимошенко в топових ефірах і новинах. Тарас Чорновіл вважає, що олігархи сподіваються повернути вплив на рішення в Україні, який мали раніше. Бо нині участь Пінчука зведена до нуля. Коломойський перебуває у глибокій опозиції. Ахметов шукає способи відбілитися на заході. Після Майдану політичні рішення в державі ухвалюють без оглядки на позицію олігархів, переконаний експерт тижневика.

Юлія Тимошенко має непогані рейтинги, але у неї є значна проблема. Як стверджує в тижневику «Країна» політконсультант Олексій Ковжун, лідер «Батьківщини» зараз на піку. Однак їй нікуди рости. Кожен відсоток приросту дається неймовірними зусиллями і ресурсами. Якщо вибори будуть у найближчі вихідні, то до другого туру пройдуть Тимошенко і Порошенко. Утім, обоє, як переконує експерт, непридатні для майбутнього. Взагалі, на думку експерта, під час президентських перегонів може з’явитися умовний Еммануель Макрон. Це не Вакарчук і Зеленський. Вони люди не політичні й не самостійні. Також про те, яка політична партія потрібна зараз Україні, на яких засадах і хто міг би її створити, аналізує експерт тижневика «Країна».

Питання посилення громадського контролю за діяльністю спецслужб є одним із ключових завдань. Як наголошують експерти газети «День», головним чином реформа національної безпеки полягає в стосунках спецслужб із суспільством, посередником між якими мають бути народні депутати. Хоча тут виникає ще більше питань, котрі стосуються компетентності самих парламентарів. Вже неодноразово порушувались питання парламентського контролю за спецслужбами, а й так само неодноразово виникали колізії щодо межі доступу депутатів до державної таємниці, зазначає видання. Адже від політичної кон’юнктури та схильності політиків до піару часто залежить збереження державної таємниці. Особливо в умовах війни. До того ж війни гібридної, де ворог часто може носити вишиванку, бути пафосним патріотом і при цьому, чи то по умислу, чи то по недалекоглядності слугувати інтересам агресора. Однак без належного якісного контролю з боку суспільства спецслужби мають усі шанси перетворитись на корумпованих «опричників» із папками компроматів та відповідними засобами силового впливу. Що треба зробити, щоб цього не сталось, йдеться в статті «Реформувати не за трафаретом».

Нинішній рік газета «Голос України» називає роком доріг. У багатьох місцях активно ремонтуються ділянки магістральних шляхів. Мільярдні суми на ці цілі з бюджету отримали практично всі регіони країни. Та чи змогли ці гроші зробити наші шляхи ідеальними? За тим, як ідуть ремонти, і що відбувається після того, коли вони закінчуються, тепер уважно стежать не тільки представники всіх рівнів влади, а й ті, хто ними їздить і просто ходить пішки. Про те, що вони бачать, розповідає газета парламентська газета.

Другие новости политики